Значення
Значень не знайдено.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. джигіт, р. джигіта, д. джигітові, з. джигіта, о. джигітом, м. джигіті, к. джигіте
Походження слова (Етимологія)
Слово «джигіт» походить з тюркських мов. У киргизькій, казахській, каракалпацькій мовах «жигіт» означає «молодець, хоробрий», у туркменській — «жигіт», у ногайській — «йигит», у турецькій — «yiğit» (хоробрий, молодець), в уйгурській — «жигіт» (юнак, жених), в узбецькій — «йигит» (юнак). Ці слова споріднені з монгольським «i gedе» (молодь). Існує також припущення, що вони походять від давньотюркського титулу «тагин», який, у свою чергу, зводять до китайсько-корейського «текин» (достойна людина). Зіставлення з тюркським «džilit» (палка) вважається помилковим.