1. Який стосується дисонансу (у музиці) — гармонійної поєднаності звуків, що сприймається як різке, нестійке або напружене звучання.
2. Який характеризується внутрішньою суперечливістю, невідповідністю частин чогось, порушенням гармонії або єдності (переносне значення).