дикунський БукваД 1. Властивий дикунам, характерний для них; такий, що стосується дикунів. 2. Перен. Дикий, варварський, некультурний; такий, що позбавлений цивілізованості, витонченості. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←клячитиклячитися→