дикун

[dɪkun] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Представник народу, що перебуває на примітивному ступені розвитку, часто стосовно корінних жителів віддалених регіонів, які не знайомі з європейською цивілізацією (застарілий, часто вживається з негативним відтінком).

  2. (Соціологія) –

    Людина, яка живе відокремлено від суспільства, у дикій місцевості, або веде примітивний, некультурний спосіб життя.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: про неввічливу, невиховану, грубу людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дикун, р. дикуна, д. дикунові, з. дикуна, о. дикуном, м. дикуні, к. дикун

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів