диференціювання

1. Дія за значенням дієслова диференціювати; розчленування, розподіл, розмежування чогось на складові частини, елементи, групи тощо за певними ознаками.

2. У математиці: знаходження похідної або диференціала від заданої функції.

3. У біології та медицині: процес зміни та спеціалізації клітин, тканин чи органів у ході розвитку організму, що призводить до виникнення стійких відмінностей у їхній будові та функціях.

4. У педагогіці: організація навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів (здатностей, темпу роботи, інтересів тощо).

5. У економіці: процес розмежування, розподілу на окремі частини, наприклад, диференціювання доходів, диференціювання ринків.

Приклади вживання

Приклад 1:
Виконуючи диференціювання, от – римуємо ( ) 084 222 0 =Ω+Ω−Ω− δω . Це рівняння має два розв’язки: 0=Ω , 22 0 2δω −±=Ω .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Тому повну похідну можна замінити частинною похідною по часу і диференціювання внести під знак інтег – рала ∫∫ ∂ ∂=      ∂ ∂== SS dSt DSdt DIdt dq n . Порівнюючи цей вираз з формулою, яка зв’язує силу струму I в провіднику і густину j  струму провідності, а саме ( ) ∫∫ == SS dSjSdjI n  , бачимо, що t Dn ∂ ∂ має розмірність густини струму.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Тепер розглянемо змішані другі похідні: (12.33) Так як їх значення не залежать від порядку диференціювання, то з рівнянь і табл. 2 отримуємо: (12.34) Аналогічно 273 (12.35) (12.36) (12.37) Рівняння представляють залежність похідних ентропії за об’ємом і тиском при постійних р, v і Т від похідних об’єму і тиску за температурою при постійних р, v і S. Ці рівняння називаються рівняннями Максвелла, вони дозволяють у багатьох випадках замінити похідні ентропії на більш практично зручні температурні похідні тиску та об’єму.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |