Значення
- (Математика) –
Властивість функції, яка має похідну в даній точці або на даному проміжку; здатність до диференціювання.
- (Лінгвістика) –
Можливість або властивість бути диференційованим, тобто розрізнюваним, відокремлюваним за певними ознаками.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. диференційовність, р. диференційовності, д. диференційовності, з. диференційовність, о. диференційовністю, м. диференційовності, к. диференційовносте