самопал

[sɑmopɑl] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Історична ручна вогнепальна зброя, виготовлена кустарним способом, яку використовували в Україні з XV–XVI століть; піщаль.

  2. Кустарно виготовлена або саморобна вогнепальна зброя.

  3. Переносно: щось зроблене непрофесійно, грубо, на швидку руку; саморобний, неякісний виріб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопал, р. самопала, д. самопалові, з. самопал, о. самопалом, м. самопалі, к. самопале

Більше записів