самопародіювання

[sɑmopɑrodijuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Творчий прийом, при якому автор чи виконавець навмисно іронізує або висміює власний стиль, характерні риси своєї творчості або власну особистість у художньому творі чи публічному виступі.

  2. Конкретний твір (літературний, сценічний, кінематографічний тощо), в якому реалізовано такий прийом; художня пародія, об’єктом якої є сам автор.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопародіювання, р. самопародіювання, д. самопародіюванню, з. самопародіювання, о. самопародіюванням, м. самопародіюванні, к. самопародіювання

Більше записів