1. (у топоніміці) Стосований до дворища — великого селища, містечка або міста, що виникло на основі давнього княжого, боярського чи монастирського двору; такий, що належить до такого поселення (напр., Дворищанська волость).
2. (заст.) Належний до двору (маєтку, садиби) або пов’язаний з ним; дворовий.