дворищний

[dʋorɪʃt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (у топоніміці) Стосований до дворища — великого селища, містечка або міста, що виникло на основі давнього княжого, боярського чи монастирського двору; такий, що належить до такого поселення (напр., Дворищанська волость).

  2. (заст.) Належний до двору (маєтку, садиби) або пов’язаний з ним; дворовий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дворищний, р. дворищного, д. дворищному, з. дворищного, о. дворищним, м. дворищнім

Більше записів