1. Умовна або часткова рівнозначність, близькість за значенням або функцією, що не є повною тотожністю; неповна еквівалентність.
2. У перекладознавстві та лінгвістиці: відношення між одиницями мови (словами, структурами) різних мов, які збігаються за основним значенням або функцією в певному контексті, але мають відмінності у вживанні, стилістичному забарвленні, асоціаціях або повному спектрі значень.