1. (у науці, техніці, лінгвістиці) Такий, що лише частково або формально відповідає певним критеріям еквівалентності; умовно рівноцінний, майже тотожний за значенням, функцією або властивостями, але з деякими суттєвими відмінностями чи обмеженнями.
2. (у перекладознавстві) Такий, що описує перекладну відповідність, при якій одиниці мови оригіналу та перекладу збігаються за основним значенням у даному контексті, але не є повними синонімами або абсолютно взаємозамінними в усіх ситуаціях.