довбало

[doʋbɑlo] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Розмовне, зневажливе позначення необізнаної, обмеженої або нерозумної людини; дурень, недоумкуватий.

  2. (Техніка) –

    Інструмент для ручного довбання або свердління отворів у дереві, камені тощо; довбня, довбач.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довбало, р. довбала, д. довбалу, з. довбало, о. довбалом, м. довбалі, к. довбало

Більше записів