1. Розмовне, зневажливе позначення необізнаної, обмеженої або нерозумної людини; дурень, недоумкуватий.
2. Інструмент для ручного довбання або свердління отворів у дереві, камені тощо; довбня, довбач.
Словник Української Мови
Буква
1. Розмовне, зневажливе позначення необізнаної, обмеженої або нерозумної людини; дурень, недоумкуватий.
2. Інструмент для ручного довбання або свердління отворів у дереві, камені тощо; довбня, довбач.