довба

[doʋbɑ] Дієслово

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Діалектна назва довбні — великого дерев’яного молота, колотушки або пестика, що використовується для товчення, розбивання чогось у ступі.

  2. (Техніка) –

    Рідкісна назва довбанки — видовбаного з цільного шматка дерева човна.

  3. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — про повільну, незграбну або невмілу людину (груба, експресивна лексика).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я довбаю, ти довбаєш, він довбає, ми довбаємо, ви довбаєте, вони довбають

Більше записів