Словник Української Мови
Буква
1. Діалектна назва довбні — великого дерев’яного молота, колотушки або пестика, що використовується для товчення, розбивання чогось у ступі.
2. Рідкісна назва довбанки — видовбаного з цільного шматка дерева човна.
3. У переносному значенні — про повільну, незграбну або невмілу людину (груба, експресивна лексика).
Приклад 1:
Не дійшовши до Довба ступнів із десятеро, куркуль Ковб і собі став розглядати самітну постать мисливця з собакою. «Знаєте, хто це, хлопці, — сказав куркуль Ковб, не одводячи руки з-від очей.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”