дотеп

[dotɛp] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Влучне, гострослівне висловлювання, що містить дотепність, тонку іронію або жарт.

  2. (Лінгвістика) –

    Здібність до влучних, розумних і жартівливих висловлювань; кмітливість, дотепність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. дотеп, р. дотепу, д. дотепові, з. дотеп, о. дотепом, м. дотепі, к. дотепе

Більше записів