досконалість

Значення

1. (Філософія) –

   Властивість того, що є досконалим; найвища міра якості, повноти, бездоганності або ідеальності.

2. (Філософія) –

   Філософський та релігійний термін, що означає абсолютну повноту, цілісність і відсутність будь-яких недоліків; ідеал, до якого прагне буття або пізнання.

3. (Лінгвістика) –

   У певних контекстах — вищий ступінь розвитку, майстерності або вміння в якійсь галузі діяльності.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми