Значення
- (Анатомія) –
Внутрішня, увігнута частина кисті руки людини від зап’ястя до основи пальців.
- (Література) –
У переносному значенні — символ відкритості, щирості, готовності прийняти або віддати (наприклад, “жити на долоні” — бути відкритим, не таїтися).
- (Фізика) –
Одиниця вимірювання довжини, що дорівнює ширині долоні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. долоня, р. долоні, д. долоні, з. долоню, о. долонею, м. долоні, к. долоне
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘долоня’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі значенням ‘рівне, низьке місце’ або ‘вирівняне місце для молотьби’. Це підтверджується спорідненими словами в інших слов’янських мовах, наприклад, російським ‘ладонь’ (долоня) та польським ‘dłoń’. Існує також версія про зв’язок з дієсловом ‘довбати’ через чергування голосних, але більш імовірним вважається походження від індоєвропейського кореня *dhel- зі значенням ‘рівний’, ‘плоский’. Таким чином, долоня — це ‘рівна поверхня’ руки.
Приклади з художньої літератури
-
Я несу тебе в долоні,
і життя таке велике…— Юрій Андрухович