кисть

Частина руки від зап’ястя до кінчиків пальців, що складається з п’яти пальців, кісток зап’ястя та п’ястка.

Пучок волосся, щетини або подібних довгих і тонких елементів, закріплених в одній основі, що використовується для фарбування, малювання, нанесення косметики тощо.

Складний суцвітня рослини, в якому на видовженій головній осі на квітконіжках сидять окремі квітки (наприклад, у винограду, конвалії).

Група плодів або ягід, що ростуть разом на одному стеблі (наприклад, виноградна кисть, кисть горобини).

Прикраса у вигляді пучка ниток, шовкових шнурків тощо, що звисає (наприклад, на військовій формі, кисті штори).

Приклади вживання

Приклад 1:
— Зрозумів, — посміхнувся Іван Семенович і, мов дорогоцінне щось, в обидві руки прийняв вузьку, довгу кисть Сквирського. XIV Постукавши, Наталка увійшла, не чекаючи відповіди.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
І так ще три рази: спочатку тупа нудота наповнювала груди, якась тверда ґуля ставала в горлі й лоскотало ніс, коли я занурювала кисть у воду і виймала звідти рибину, що, здавалось, сама довірливо йшла до мене, звикнувши до мого голосу, запаху й дотику. Я намагалася все робити швидко і не дивитись на риб’ячі очі, хоча що саме я боялася в них побачити?А наступної миті — швах, швах, швах.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |