Значення
-
Частина руки від зап’ястя до кінчиків пальців, що складається з п’яти пальців, кісток зап’ястя та п’ястка.
-
Пучок волосся, щетини або подібних довгих і тонких елементів, закріплених в одній основі, що використовується для фарбування, малювання, нанесення косметики тощо.
-
Складний суцвітня рослини, в якому на видовженій головній осі на квітконіжках сидять окремі квітки (наприклад, у винограду, конвалії).
-
Група плодів або ягід, що ростуть разом на одному стеблі (наприклад, виноградна кисть, кисть горобини).
-
Прикраса у вигляді пучка ниток, шовкових шнурків тощо, що звисає (наприклад, на військовій формі, кисті штори).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кисть, р. кисті, д. кисті, з. кисть, о. кистю, м. кисті, к. кисте
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘кисть’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з поняттям ‘пучок’, ‘жмут’. Спочатку воно означало ‘пензель’ або ‘щітка’, а згодом набуло значення ‘частина руки’. Утворення ‘китиця’ (цвіль) є похідним і, ймовірно, є неточною калькою з німецького ‘Pinselschimmel’ (буквально ‘пензель-цвіль’).