1. Технологічна операція в металургії та обробці металів, що полягає у додатковому гартуванні (нагріванні з подальшим швидким охолодженням) лише певної частини виробу або ділянки деталі для надання їй необхідних властивостей (наприклад, підвищеної твердості), тоді як інша частина залишається у вільному стані.
2. У техніці та матеріалознавстві — процес повторного або завершального гартування виробу після попередньої термічної обробки для досягнення заданих характеристик.