Тлумачення із “Словника української мови”* СЕГ Е ЛЬБА , и, ж., діал. Місце , де викорчувано й випалено ліс . – Гляньте , ген по горах , по узбіччях , На верхах , сегельбах недоступних , Всюди г у цул гніздиться , газдує (Фр., XIII, 1954, 330).
сегельба
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |