Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СЕГ Е ЛЬБА , и, ж., діал. Місце , де викорчувано й випалено ліс . – Гляньте , ген по горах , по узбіччях , На верхах , сегельбах недоступних , Всюди г у цул гніздиться , газдує (Фр., XIII, 1954, 330).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сегельба, р. сегельби, д. сегельбі, з. сегельбу, о. сегельбою, м. сегельбі, к. сегельбо