догвинчування

[doɦʋɪnt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Процес завершення гвинтування, остаточне закручування гвинта, болта або іншого різьбового з’єднання до кінцевого положення або заданого моменту затягування.

  2. (Техніка) –

    У техніці, будівництві — етап монтажу, коли з’єднання доводиться до стану повної готовності, щільного фіксування.

  3. (Виробництво) –

    Переносно — завершальна стадія якоїсь роботи, процесу, що надає йому остаточного, готового вигляду.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. догвинчування, р. догвинчування, д. догвинчуванню, з. догвинчування, о. догвинчуванням, м. догвинчуванні, к. догвинчування

Більше записів