1. (техн.) Додаткова термічна обробка (гартування) металевих виробів, яка проводиться після попереднього гартування з метою усунення внутрішніх напружень, підвищення в’язкості та досягнення необхідного співвідношення міцності та пластичності матеріалу; зазвичай супроводжується відпуском.
2. (перен., рідк.) Доведення чогось до найвищого ступеня готовності, завершеності або досконалості шляхом додаткових зусиль, тренувань або вдосконалень.