добротний
[dobrotnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
Якісний, міцний, надійний, добре зроблений (про предмети, матеріали).
-
Ґрунтовний, солідний, серйозний (про роботу, дослідження, знання тощо).
-
Заслужений, поважний, що має добру репутацію (про людину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добротний, р. добротного, д. добротному, з. добротного, о. добротним, м. добротнім