1. Якісний, міцний, надійний, добре зроблений (про предмети, матеріали).
2. Ґрунтовний, солідний, серйозний (про роботу, дослідження, знання тощо).
3. Заслужений, поважний, що має добру репутацію (про людину).
добротний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вавилонці, зокрема, вже виробляли кольорові облицювальні кахлі, розвинули металургію, виготовляли добротний текстиль, який славився в усьому стародавньому світі, особливо в Римській державі. Процвітала вавилонська торгівля, яка вже перестала бути державною монополією.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикментик () |