коза

1. Рід ссавців родини бикових, що включає домашніх кіз та їхніх диких родичів (наприклад, безоаровий козел, винторогий козел), які характеризуються порівняно невеликими розмірами, рогами різної форми, часто з борідкою та витривалістю до суворих умов.

2. Самка представників роду кіз; домашня тварина, що утримується для отримання молока, м’яса, шерсті та шкіри.

3. Розмовна назва для антилопи гну, поширена в українській літературі та фольклорі, особливо в описі фауни Африки.

4. Застосовується у складі назв деяких інших тварин, наприклад, “морська коза” (вид риби), що вказує на певну схожість (наприклад, наявність “рогів”-виростів) з цим домашнім тваринами.

5. У переносному значенні — про вперту, неслухняну або бунтівну жінку або дівчину.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дражнилася коза, вистрибував граціозний чортик у виконанні молоденької звинної Ірини Жиленко, всі зичили «добрий вечір» господині й господареняткові, а над усіма височіла, як добрий дух цієї веселої громади, Алла. У своїй славнозвісній величній шубі, що, здавалося, всіх могла накрити й нагріти, як та леґендарна шапка молдавського хлопчика Гугуце, що в разі потреби виростала до гігантських розмірів і взимку могла накрити ціле село, вберігаючи людей від морозу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Пам’ятай одно з другим, що ще прийде коза до воза та скаже ме… Але Гудзь дасть дулю — о!.. Андрiй не витримав.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Немов так i треба… А дощ iде… Горбатими тiнями у хатнiм присмерку, сидять старi, немов рiшають загадане Гудзем завдання: — чи прийде коза до воза? А мабуть, прийде Частина друга Снiги впали великi, i Андрiй радо прокидає од порога до ворiт стежку.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |