коза

[kozɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Рід ссавців родини бикових, що включає домашніх кіз та їхніх диких родичів (наприклад, безоаровий козел, винторогий козел), які характеризуються порівняно невеликими розмірами, рогами різної форми, часто з борідкою та витривалістю до суворих умов.

  2. Самка представників роду кіз; домашня тварина, що утримується для отримання молока, м’яса, шерсті та шкіри.

  3. Розмовна назва для антилопи гну, поширена в українській літературі та фольклорі, особливо в описі фауни Африки.

  4. Застосовується у складі назв деяких інших тварин, наприклад, “морська коза” (вид риби), що вказує на певну схожість (наприклад, наявність “рогів”-виростів) з цим домашнім тваринами.

  5. У переносному значенні — про вперту, неслухняну або бунтівну жінку або дівчину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. коза, р. кози, д. козі, з. козу, о. козою, м. козі, к. козо

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘коза’ в українській мові має кілька значень. Основне — це тварина, але також воно використовується для позначення різноманітних дерев’яних конструкцій та пристосувань, що нагадують тварину з ногами: козли для пиляння дров, підставки, сидіння для кучера, опори мостів тощо. Це значення походить від праслов’янського *koza, яке виникло внаслідок перенесення назви тварини на схожі за формою предмети. Також існує застаріле значення ‘холодна, буцегарня; карцер’, яке, ймовірно, запозичене з польської мови, де слово ‘koza’ набуло такого значення через зближення з іншим словом, що означало замкнене приміщення.
Споріднені слова:цап, кізли, козел

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів