кожушок

1. Зменшувально-пестливе від слова “кожух”: коротке верхнє зимове вбрання з овечої чи іншої шкіри, часто прикрашене вишивкою або іншим декором.

2. (переносне значення) Тонкий шар чого-небудь, що вкриває поверхню, накриття (наприклад, сніговий кожушок, інійний кожушок).

3. (у ботаніці) Пухнасте, вовнисте покриття на пагонах, листках або плодах деяких рослин.

4. (у зоології) Густе, тепле хутро тварини, особливо взимку.

Приклади вживання

Приклад 1:
Киптар, кіптар — вишиваний кожушок без рукавів. К и ц к а — вивернута заступом або плугом брила землі з травою; шмат дерну.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |