1. Властивість за значенням прикметника “добродушний”; лагідний, м’який, незлобивий характер, прихильне й сердечне ставлення до оточуючих.
2. Висловлювання, поведінка або вчинок, що виявляють таку властивість характеру.
добродушність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Навпаки — виглядав на здорованя того добродушного типу, чию добродушність гарантують і цілком покривають активи тілесної ваги. Особливо не напружуючись і легко зігнорувавши протокольний етикет транспортного знайомства, він з ходу почав розповідати мені про свої одкровення і сенс буття.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: іменник (однина) |