Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “добродушний”; лагідний, м’який, незлобивий характер, прихильне й сердечне ставлення до оточуючих.
- (Психологія) –
Висловлювання, поведінка або вчинок, що виявляють таку властивість характеру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добродушність, р. добродушності, д. добродушності, з. добродушність, о. добродушністю, м. добродушності, к. добродушносте