Значення
- (Лінгвістика) –
У роботах українського мовознавця та лексикографа Бориса Грінченка — уявний персонаж, якого він використовував для ілюстрації нелогічності та невідповідності деяких штучних запозичень з російської мови, зокрема слова “благодаря” (наприклад, “благодаря добродбача” як калька з “благодаря доброхота”). Це слово є авторським і слугувало меті критики невдалих мовних калек.
- (Лінгвістика) –
У сучасному вжитку іноді використовується іронічно або в мовознавчих дискусіях для позначення штучного, неорганічного запозичення чи невдалої мовної конструкції, що виникає внаслідок механічного перекладу з інших мов.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. добродбач, р. добродбача, д. добродбачеві, з. добродбача, о. добродбачем, м. добродбачеві, к. добродбачу