добродій

[dobrodij] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Застаріле звертання до чоловіка, що вказує на повагу, аналогічне сучасним “пан”, “шановний”.

  2. (Історія) –

    Застаріле позначення чоловіка з високим соціальним статусом, господаря, пана, особливо у звертанні підлеглих або слуг.

  3. (Література) –

    (Переносно) Людина, яка чинить добро, благодійник, меценат (зараз вживається переважно іронічно або в стилізованих текстах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. добродій, р. добродія, д. добродієві, з. добродія, о. добродієм, м. добродієві, к. добродію

Більше записів