ділянка

[diljɑnkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Геологія) –

    Відокремлена частина земельної площі, що має певне призначення або знаходиться у чиємусь користуванні (городня, садова, лісова ділянка; ділянка під забудову).

  2. (Геологія) –

    Ділянка земної поверхні, виділена для дослідження, спостереження або ведення господарської діяльності (пробна, дослідна ділянка).

  3. (Техніка) –

    Частина, відрізок чогось, що має певну довжину або площу (ділянка шляху, ділянка газопроводу, ділянка фронту).

  4. (Медицина) –

    Підрозділ, структурна одиниця в деяких установах, на підприємствах (робоча, санітарна ділянка; ділянка в поліклініці).

  5. (Математика) –

    У геометрії — частина площини, обмежена замкненою ламаною лінією.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ділянка, р. ділянки, д. ділянці, з. ділянку, о. ділянкою, м. ділянці, к. ділянко

Більше записів