1. Стрибком зіскочити з чогось, зірватися з місця різким рухом (зазвичай про кількох або багатьох).
2. Розм. Швидко, поспіхом покинути якесь місце, вирушити кудись (про групу людей).
Категорія: З
-
зістрибувати
1. Стрибком зіскочити, зістрибнути з чогось, покинути щось, стрибаючи.
2. Різко, швидко встати, підвестися (з місця, з ліжка тощо).
-
зістрибування
Дія за значенням дієслова “зістрибувати” — стрибком спускатися з чогось, зіскакувати.
У медицині та фізіології — різкий, мимовільний скорочення м’язів, що призводить до стрибкоподібного руху тіла або його частини (наприклад, кінцівки), часто під час засинання або як реакція на зовнішній подразник.
-
зістрибнутися
1. Стрибком зійти, зіскочити звідкись, переміститися стрибком униз або вниз з певної висоти.
2. Різко, швидко зійти, зіскочити (з коня, воза, сходів тощо).
3. Перен., розм. Раптово, негайно прибути кудись або з’явитися десь.
-
зістрибнути
1. Різким рухом відштовхнутися від чогось і переміститися вниз, зіскочити з висоти або з якоїсь поверхні.
2. Перен. Швидко зреагувати, кинутися кудись або почати щось робити, часто зненацька або через збудження.
-
зістикуватися
1. У техніці, механіці — точно поєднати, з’єднати суміжні деталі, елементи конструкції так, щоб вони щільно прилягали одна до одної без зазорів; стикуватися.
2. Переносно — узгодити, пристосувати одне до одного (думки, плани, дії тощо); знайти взаємну відповідність.
-
зістикувати
1. Спеціально з’єднати, приєднати або сумістити два або більше елементи, частини конструкції чи ділянки чого-небудь так, щоб вони утворили єдине ціле без зазорів або з мінімальним проміжком.
2. У техніці, будівництві, монтажних роботах: точно пригнати суміжні деталі, панелі, секції, рейки тощо для забезпечення безперервності поверхні або функціонування.
3. Переносно: узгодити, поєднати, органічно зв’язати різні ідеї, плани, етапи роботи або часові проміжки.
-
зістикування
1. Дія за значенням дієслова “зістикувати” — з’єднання, стисле сполучення двох або більше елементів, частин, структур, часто з метою утворення єдиного цілого або забезпечення взаємодії.
2. Процес або результат узгодження, приведення до відповідності різних компонентів, планів, графіків, програм тощо для їх синхронної та ефективної спільної роботи.
3. У техніці, будівництві та інженерії — місце або спосіб щільного з’єднання суміжних деталей, конструкцій, елементів комунікацій (наприклад, рейок, труб, панелей).
-
зістиковуватися
1. Сходитися, стикатися кінцями або краями, утворюючи місце з’єднання; суміщатися.
2. Перен. Узгоджуватися, досягати повної відповідності (про плани, думки, показники тощо).
-
зістиковувати
1. З’єднувати, сполучати суміжні частини, елементи або ділянки чогось так, щоб вони щільно прилягали одна до одної, утворюючи єдине ціле (наприклад, рейки, панелі, конструкції).
2. У переносному значенні: узгоджувати, приводити у відповідність різні питання, плани, дії або позиції для досягнення гармонії та єдності.