1. Обстругавши, зробити гладким, видалити нерівності з поверхні чогось.
2. Стругаючи, зіскрібати, зняти тонкий верхній шар чогось (наприклад, з дерева).
3. Перен., розм. Різко, несхвально вимовити, сказати щось, зробити догану.
Категорія: З
-
зіструганий
1. Який був підданий струганню, оброблений стругом або подібним інструментом для надання гладкості, певної форми або зняття верхнього шару.
2. (Переносно) Дуже худий, виснажений, ніби з нього зістругали шматки тіла.
-
зістрочуватися
1. (про тканину, папір тощо) Втрачати міцність, пошарпатися по краях, розходитися по строчках.
2. (перен., розм.) Розпадатися, руйнуватися через внутрішні суперечності, втрачати цілісність (про колектив, об’єднання тощо).
-
зістрочувати
1. (спец.) З’єднувати, скріплювати деталі, матеріали (переважно тканину, шкіру) за допомогою рядів паралельних строчок.
2. (перен., рідко) Ущільнювати, зміцнювати структуру чогось, робити міцнішим, монолітнішим.
-
зістрочування
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, спец.) Дія за значенням дієслова «зістрочити»; з’єднання, сполучення двох частин (наприклад, тканини) шляхом зшивання строчкою.
-
зістрочуваний
Зістрочуваний (від дієслова “зістрочити”) — такий, що може бути з’єднаний, скріплений або зшитий шляхом строчки; призначений для зістрочування.
У контексті власних назв або термінології (наприклад, у технічних описах, виробництві) — технічна характеристика матеріалу, деталі або виробу, що передбачає можливість їх механічного з’єднання строчкою (нитками, дротом тощо).
-
зістрочитися
1. З’єднатися, зібратися докупи, утворивши стрічку, ланцюжок або ряд.
2. (перен., розм.) Об’єднатися, згуртуватися для спільних дій або взаємодопомоги.
-
зістрочити
1. З’єднати, зшити кілька шарів тканини, матеріалу разом, утворюючи строчку (ряд рівномірних стібків).
2. Перен., розм. Швидко та акуратно написати, скласти текст, листа тощо.
-
зістригатися
1. (про волосся, шерсть) Втрачатися, випадати внаслідок стриження або природного процесу линьки.
2. (перен., розм.) Різко зменшуватися, скорочуватися (про кількість, обсяг чогось).
-
зістригати
1. Обрізати, зрізати ножицями або іншим ріжучим інструментом (волосся, вовну, тканину тощо), зазвичай збираючи, знімаючи щось з поверхні.
2. (переносно) Позбавляти чогось, відбирати силою або шляхом обману (частіше у стосунку до грошей, майна).
3. (діал.) Стригти, підрізати (дерева, кущі).