Древослів

Словник Української Мови

зістрочувати

[zistrot͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    (спец.) З’єднувати, скріплювати деталі, матеріали (переважно тканину, шкіру) за допомогою рядів паралельних строчок.

  2. (Техніка) –

    (перен., рідко) Ущільнювати, зміцнювати структуру чогось, робити міцнішим, монолітнішим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зістрочую, ти зістрочуєш, він зістрочує, ми зістрочуємо, ви зістрочуєте, вони зістрочують

Більше записів