1. (діал.) Тремтіти від холоду, дрижати; замерзати.
2. (перен.) Відчувати сильний страх, жах; жахатися, тремтіти.
Категорія: З
-
зяблювати
1. (діал.) Тремтіти від холоду, дрижати; замерзати.
2. (перен., діал.) Відчувати сильний страх, жах; жахатися, тремтіти.
-
зяблювання
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “зяблити” — відчувати холод, мерзнути; стан, коли людині холодно.
2. (перен.) Почуття тривоги, неспокою, внутрішнього холоду від страху або поганих передчуттів.
-
зябльовий
1. Стосовний до Зяблівки — села в Україні, що розташоване в Чернігівській області, або до його мешканців.
2. Стосовний до Зяблівки — історичної місцевості (колишнього села) у Москві, або до її мешканців.
-
зяблик
1. Невеликий співочий птах родини в’юркових (Fringilla coelebs), поширений у Європі та Азії, має яскраве оперення (у самців червонувато-коричневе з блакитно-сірою головою) та мелодійну пісню.
2. Рід птахів (Fringilla), до якого належать зяблик звичайний та деякі інші види.
-
зяблевий
1. Стосовний до Зяблівки — села в Україні (зокрема, у Чернігівській області), що стосується цієї місцевості або її мешканців.
2. Стосовний до Зяблівки — історичної місцевості (колишнього села) у місті Києві, що стосується цієї території.
-
зяб
1. (діал.) Вітер, холодний повітряний потік, що викликає відчуття холоду; холод, мороз, пронизливий вітер.
2. (перен., діал.) Відчуття холоду, озноб; дрижання від холоду або хвороби.
-
зюйдовий
1. Пов’язаний із зюйдом (півднем), розташований або спрямований у бік півдня; південний (у морській термінології).
2. Який дме з боку півдня; південний (про вітер).
-
зюйдвестка
1. Морський західний вітер, що дме з боку південного заходу (зюйд-весту).
2. Широкопола водонепроникна капелюх моряка або рибалки, зазвичай з олійкового полотна, з відлогими задніми та бічними полями для захисту від вітру та бризок.
-
зюйд-остовий
1. Який стосується зюйд-осту (південного сходу), пов’язаний з ним; розташований або спрямований на південний схід.
2. Який дме з боку південного сходу (про вітер).