1. (діал.) Вітер, холодний повітряний потік, що викликає відчуття холоду; холод, мороз, пронизливий вітер.
2. (перен., діал.) Відчуття холоду, озноб; дрижання від холоду або хвороби.
зяб
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Прокiп хазяйнував на панськiм полi, орав на зяб, кiнчав пiзню сiвбу. Робота iшла своєю чергою — пан не вертався одбирать землю, панич Льольо теж, видко, не мав охоти дивитись на пожарище.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: іменник (однина) |