1. (анат.) Який стосується зіву, пов’язаний із зівом; розташований у ділянці зіву.
2. (фонет.) Утворений із залученням зіву, про певні приголосні звуки (наприклад, гортанний змичковий звук).
Категорія: З
-
зіви
1. (геол.) Гориста місцевість, система гірських хребтів у Карпатах на території Румунії, що є частиною Південних Карпат (Трансильванських Альп).
2. (геогр.) Назва кількох населених пунктів у Румунії, розташованих у однойменній гірській місцевості.
-
зіверт
1. Одиниця вимірювання еквівалентної та ефективної доз іонізуючого випромінювання в Міжнародній системі одиниць (SI), що використовується для оцінки біологічного впливу радіації на живий організм; позначається “Зв”.
2. (переносне значення) Дуже мала, мізерна кількість чогось (зазвичай небажаного, шкідливого).
-
зіватися
1. (діал.) Збиратися, скупчуватися у великій кількості (про людей, тварин).
2. (діал.) Збиратися, накопичуватися (про хмари, дим тощо).
3. (діал., рідк.) Збиратися, накопичуватися (про рідину).
-
зівати
1. (діал.) Відкривати рота, позіхати; говорити з відкритим ротом.
2. (діал., перен.) Бути роззявленою, недбалою людиною; базікати, патякати.
-
зіванія
Зіванія — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
-
зівання
1. (діал.) Дія за значенням дієслова «зівати»; відкривання рота, позіхання.
2. (діал.) Стан, коли хочеться спати, дрімота; сонливість.
-
зівака
1. Той, хто зи́виться, дивиться по сторонах, не звертаючи уваги на те, що відбувається навколо; пасивний спостерігач, глядач.
2. Людина, яка марно тратить час, байдикує; ледар, нероба.
3. (у зоології) Рід птахів родини тиранових, поширених у Південній Америці; представник цього роду (напр., білочеревий зівака).
-
зів’ятися
1. Втратити свіжість, еластичність, стати млявим і сухим (про рослини, їхні частини або квіти).
2. Перен. Втратити життєву енергію, силу, активність; стати в’ялим, апатичним, знесиленим.
3. Діал. Зморщитися, зібратися в складки від вологи або висохнувши (про шкіру, тканину тощо).
-
зів’яти
1. Втрачати свіжість, еластичність, ставати млявим і сухим (про рослини, їхні частини або квіти).
2. Перен. Втрачати життєві сили, енергію, бадьорість; ставати млявим, апатичним, в’ялим.
3. Перен. Втрачати інтенсивність, яскравість, силу вияву (про почуття, емоції, спогади тощо).