1. (діал.) Дія за значенням дієслова «зівати»; відкривання рота, позіхання.
2. (діал.) Стан, коли хочеться спати, дрімота; сонливість.
зівання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Дія за значенням дієслова «зівати»; відкривання рота, позіхання.
2. (діал.) Стан, коли хочеться спати, дрімота; сонливість.
Відсутні