Категорія: З

  • зігнорований

    1. Такий, що залишений без уваги, не прийнятий до уваги; проігнорований.

    2. (у комп’ютерній термінології) Про повідомлення, файл, запит тощо: позначений як такий, що не потребує реакції або подальшої обробки; віднесений до категорії неважливих.

  • зігнитися

    1. Розкластися, перетворитися на гниль, під впливом мікроорганізмів; зіпсуватися від гниття.

    2. Перен. занепасти морально, духовно; перебувати в стані розпаду, занепаду.

    3. Розм. про людину: зазнати невдачі, провалитися; опинитися в дуже поганому, скрутному становищі.

  • зігнити

    1. Розкластися, перетворитися на гниль під впливом мікроорганізмів (про органічні речовини, продукти).

    2. Перен. Зіпсуватися морально, духовно; деградувати.

    3. Діал. Викликати гниття, спричинити розклад; зіпсувати.

  • зігнилість

    1. Властивість або стан того, що зігнило; гнилість, перегнилість, розклад органічних речовин під дією мікроорганізмів.

    2. (Переносно) Моральний розклад, внутрішнє виродження, занепад.

  • зігнилий

    1. Який піддався гниттю, розкладанню органічних речовин під дією мікроорганізмів; такий, що зогнив.

    2. Переносно: морально розкладений, порочний; занедбаний, занепалий.

    3. Переносно: слабкий, немічний, кволий (про людину або частини тіла).

  • зігниватися

    1. Розкладатися під дією гниття, перетворюватися на гниль; псуватися, трухлявіти.

    2. Перен. гинути, марніти, перебуваючи у несприятливих умовах, без діла або користі.

  • зігнивати

    1. (про органічні речовини) Піддаватися процесу гниття, розкладатися під впливом мікроорганізмів; гнити.

    2. (переносно, про людину або групу людей) Перебувати в стані морального занепаду, деградації; гинути духовно.

    3. (переносно, про явище, інституцію тощо) Поступово руйнуватися зсередини, втрачати життєздатність через внутрішні негативні процеси.

  • зігнивання

    Процес розкладання органічних речовин під дією мікроорганізмів (бактерій, грибків), що супроводжується утворенням продуктів гниття, неприємним запахом і руйнуванням структури матеріалу.

    Стадія або результат такого процесу; стан того, що зігнило.

  • зігнений

    1. (про людину) Який має зігнену, зігнуту постать; сутулий, згорблений.

    2. (переносно, про предмет) Зігнутий, викривлений; такий, що втратив пряму форму.

  • зігнатися

    1. Зібратися, накопичитися в одному місці (переважно про рідину, вологу).

    2. Зібратися докупи, скупчитися (про людей, тварин).

    3. Розм. Дістатися, прибути кудись (часто з труднощами або після тривалого пересування).