Словник Української
1. Примусити когось або щось переміститися з різних місць у одне, зібрати докупи, часто шляхом поспіху, погроз або натиску.
2. Позбавитися чогось, що накопичилося на поверхні (вологості, піни, жиру тощо), знявши або струсивши.
3. Розігнавши, примусити зникнути, розсіятися (про хмари, туман тощо).
4. Дієслівна форма: минулий час, активний стан від дієслова «зігнати».
1. Дія за значенням дієслова “зігнати” — примусове зібрання людей або тварин у одному місці, часто з метою контролю, перевірки або відправлення кудись.
2. (у сільському господарстві) Процес збирання врожаю, скошування трави або зібрання худоби на пасовищі в кінець сезону.
3. (переносно) Надмірне напруження, виснаження організму або психічних сил внаслідок інтенсивної роботи або стресу.
1. Який був зігнаний — примушений зійти, зібраний у одному місці (про людей, тварин).
2. Який був зібраний, стягнутий, накопичений у одному місці (про предмети, речовини).
3. У переносному значенні: викликаний, спричинений чимось (про почуття, думки, стан).
1. Спеціалізований пристрій або програма, призначені для автоматичного виявлення та аналізу зиву (порожнини, печери) в гірських породах, ґрунті або будівельних конструкціях.
2. Робот, бурова установка або інша техніка, обладнана відповідними датчиками, що використовується для пошуку природних або штучних підземних порожнин, карстових печер, тріщин.
3. Переносно: людина, яка професійно займається пошуком та дослідженням печер, порожнин (спелеолог, геолог).
1. Який стосується утворення зіву (зіва) — отвору, що з’єднує порожнини рота та носа.
2. У фонетиці: такий, що утворюється з участю зіва (зіва), наприклад, про певні приголосні звуки.
1. (у фонетиці) такий, що утворюється в зіві (задній частині ротової порожнини, що переходить у глотку); глотковий.
2. (у фонетиці) такий, що утворюється при участі зіва та інших органів мовлення (наприклад, про м’яке піднебіння).
1. Один короткочасний акт дихання через рот, що виконується рефлекторно при втому, сонливості або нудьзі, супроводжується широким розтуленням рота та глибоким вдихом і видихом.
2. (переносне значення) Прояв недбалості, неуважності, несвоєчасності в діях, що призводить до помилки або пропуску чогось важливого.
1. (розм.) Подивитися, поглянути на когось, щось; зирнути.
2. (заст.) Зіткнутися, зустрітися з кимось, чимось.
1. Глибоко вдихнути повітря широко розкритим ротом, зазвичай від втоми, сонливості або нудьги.
2. Розкритися, стати широким (про отвір, прірву тощо); зяяти.
1. Рідкісний варіант слова “зівник” як назва рослини з родини гвоздикових, відомої також як “сон” або “дріма” (Silene).
2. У лікарській термінології — застаріла назва язичка м’якого піднебіння (Uvula), невеликого конічного виросту на задньому краї піднебіння.