Словник Української Мови
1. (заст.) Який належить Якову, властивий Якову, характерний для Якова.
2. (заст.) Який стосується апостола Якова, згаданого в Біблії, зокрема в контексті «Якового послання».
3. (у спеціальних термінах) Назва одного з різновидів дикого ячменю (Hordeum), що має наукову назву *Hordeum jubatum* або споріднені види.
1. По батькові чоловіка, утворене від імені Яків (наприклад: Петро Якович).
2. Прізвище, що походить від імені Яків (наприклад: Іван Якович).
Похідне від імені Яків патронімічне прізвище, що означає “син Якова”.
Українське чоловіче по батькові, утворене від імені Яків (варіант: Яківович).
По батькові жінки, утворене від чоловічого імені Яків; вказує на ім’я батька особи (наприклад: Марія Яковлівна).
Яково — прислівник, що вживається в українській мові як складова частина власної назви географічного об’єкта, зокрема села Яково-Орлове у Херсонській області.
1. Саме, точно, у відповідності до чогось; саме в потрібний момент, саме те, що потрібно.
2. Уживається для підсилення, підтвердження сказаного, виділення певного моменту, обставини тощо; саме, власне.
3. Уживається для вираження повного відповідності чомусь, збігу в часі, просторі або за іншою ознакою; цілком, повністю.
1. Розмовне підсилювальне слово, що вживається в питаннях для вираження подиву, недовір’я або прагнення отримати точне пояснення; відповідає значенням “яким чином”, “як саме”.
2. У розмовному мовленні — частка, що надає репліці відтінок виклику, заперечення або посилення, часто в поєднанні з займенником “як” (як же, як би то).
1. (у медицині) Патологічний стан, що характеризується безперервним, одноманітним, часто ритмічним гойданням усього тіла або його частин, яке може виникати при органічних ураженнях головного мозку, важких психічних розладах або високій гарячці.
2. (переносно, рідко) Тривожний, неспокійний стан, метушливі дії або поведінка, що нагадують хворобливе гойдання.
1. Вживається для уточнення, конкретизації сказаного, відповідаючи на питання “як саме?”, “в який спосіб?”; відповідник до слів “а саме”, “тобто”.
2. Використовується для введення прикладу або окремого випадку, що розкриває, ілюструє загальне твердження; відповідник до слів “наприклад”, “так”.
3. (У питальних реченнях) Вживається для вираження невизначеності, сумніву щодо способу, форми або характеру дії; як саме, яким чином.
1. Чоловіче особове ім’я єврейського походження (від імені Яків), що вживається переважно в середовищі українців-мусульман (наприклад, кримських татар).
2. Історична та літературна персоналія: Якуб-ага (Якуб-бей) — один з керівників османських військ під час облоги Відня 1683 року, персонаж однойменної повісті Івана Франка.