Словник Української
1. Обмежувати чиїсь права, свободи або можливості; принижувати, ображати чи завдавати моральної шкоди.
2. Завдавати фізичного болю або дискомфорту, стискаючи, затискаючи щось (частину тіла).
3. (переносне значення) Завдавати шкоди, збитків у матеріальному чи нематеріальному плані; порушувати чиїсь інтереси.
1. Зазнавати ущемлення, обмеження у правах, свободах або можливостях; відчувати дискримінацію, пригнічення.
2. Зазнавати моральної шкоди, образи, приниження; бути зачепленим, ображеним (про почуття, гідність тощо).
3. (рідк.) Стискатися, звужуватися; зазнавати фізичного тиску або стиснення.
1. Повністю, цілком, до кінця (знищити, розбити, зруйнувати тощо).
2. (У розмовній мові) Дуже сильно, надзвичайно (наприклад, ущент засмутитися).
1. Розрізати, розколоти, розщепити на частини (переважно про тверді предмети).
2. Розділити, розчленувати щось цілісне (наприклад, територію).
3. Завдати різкої болюсної рани, ніби розколюючи тіло; пронизати, пробити чимось гострим.
Ущепитися — дієслово, що означає встромлятися, вп’ястися, застрягти чимось гострим або тонким у щілині, вузькому отворі, між двома предметами.
Ущепитися — переносно: застрягти, застрявати десь, опинитися в тісному, незручному становищі або в скрутному життєвому положенні.
1. Збиток, матеріальна або моральна шкода, заподіяна кому-, чому-небудь; втрата, зменшення чогось.
2. Стан, коли Місяць або інше небесне тіло здається зменшеним, неповним (особливо про Місяць у останній чверті); фаза Місяця між повністю та молодиком.
3. (застаріле) Недолік, вада, хиба в чомусь.
Завдати шкоди, збитків, послабити, зменшити цінність або цілісність чогось.
Порушшити, обмежити чи зменшити (якісь права, інтереси, можливості).
1. (діал.) Зігнутися, згорбитися, набути форми щербини (місяця).
2. (перен., діал.) Зменшитися, зменшити свої розміри або обсяг; зійти нанівець.
1. Який зазнав ущербу, збитків, пошкоджений, знищений.
2. Який перебуває в стані виснаження, виснажений, знесилений.