Категорія: У

  • устуга

    Устуга — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.

  • устугва

    Устугва — річка в Україні, права притока Стиру, що протікає територією Львівської та Волинської областей.

  • уступ

    1. Вертикальний або похилий обрив, різкий перепад у рельєфі місцевості, скелі; круча, стрімка схила.

    2. Частина поверхні (наприклад, сходинки, полиці), що розташована нижче за основний рівень і утворює виступ або заглиблення; виступ у стіні, скелі.

    3. Перен. Поступка, компроміс, відступ від своїх вимог, принципів або правил.

  • уступання

    1. Дія за значенням дієслова уступати; передача кого-, чого-небудь іншій особі, відмова від чого-небудь на користь когось.

    2. Те саме, що поступка; компромісне рішення, домовленість, досягнута шляхом взаємних згод.

    3. У техніці: здатність матеріалу або конструкції деформуватися під навантаженням без руйнування; пружна чи пластична деформація.

  • уступати

    1. Віддавати комусь своє місце, поступатися ним.

    2. Поступатися чимось, відмовлятися на чиюсь користь від своїх прав, переваг, майна тощо.

    3. Віддалятися, відходити, звільняти простір (зазвичай за наказом, під тиском).

    4. Дозволяти перевагу комусь, чомусь у чомусь; визнавати себе слабкішим, гіршим.

    5. Знижуватися, спадати (про місцевість, поверхню).

    6. Зменшувати ціну, йти на поступки при торгу.

  • уступатися

    1. Добровільно відмовлятися від чогось на користь іншої людини, віддавати своє.

    2. Поступатися, давати перевагу комусь, чомусь; визнавати чиюсь вищість, перевагу.

    3. Піддаватися силі, тиску, погоджуватися з чимось під впливом умовлянь або обставин.

    4. Розсуватися, розступатися, звільняти місце, відходити вбік.

    5. (перен., розм.) Ставати менш інтенсивним, слабшати, затихати (про почуття, явища тощо).

  • уступити

    1. Віддати комусь своє місце, залишити щось у чиємусь розпорядженні, поступитися чимось на чиюсь користь.

    2. Поступитися, відмовитися від чогось на користь когось, згодитися на менше, ніж вимагалося або очікувалося.

    3. Відсунутися, відійти назад, звільнити простір; дати дорогу.

    4. Про ґрунт, поверхню: осісти, опуститися внаслідок тиску, ваги або через порожнечу всередині.

    5. Заст. Піти, відступити (від чогось), віддаляючись.

  • уступитися

    1. Поступитися своїми правами, перевагами, місцем комусь; відмовитися від чогось на чиюсь користь.

    2. Дозволити перемогти себе; визнати свою поразку, неправоту або слабкість.

    3. Піддатися натиску, силі, впливу; змінити свою форму або положення під дією зовнішньої сили (наприклад, про ґрунт, поверхню).

    4. Розступитися, розійтися, звільнити прохід або простір.

    5. (у розмовній мові) Погіршитися, втратити свої якості (про здоров’я, матеріал тощо).

  • уступний

    1. Який стосується уступу (у значенні: частина земної поверхні, схил гори тощо, що має вигляд сходинки).

    2. Який стосується уступу (у значенні: виступ, полиця на вертикальній поверхні).

    3. Який стосується уступу (у значенні: відмова від чогось на користь іншого, поступка).

  • уступомір

    Уступомір — пристрій для вимірювання висоти уступів (сходинок, порогів, виступів) у будівництві та архітектурі.

    Уступомір — рідкісне прізвище українського походження.