Категорія: У

  • уталапатися

    1. (розм.) Стати талановитим, здобути талант або майстерність у певній справі; набути здібностей.

    2. (перен., рідк.) Набути хисту, спритності, вправності в чомусь; пристосуватися, призвичаїтися до певної діяльності.

  • утамовувати

    1. Примушувати когось замовкнути, змушувати припинити розмову або виголошення чогось; заставляти мовчати.

    2. Пригнічувати, зупиняти вияв, розвиток або поширення чогось (наприклад, почуттів, думок, повстання, чуток).

    3. Ослаблювати, робити менш інтенсивним, припиняти (наприклад, біль, голод, спрагу).

  • утамовуватися

    1. (про рідину, газ тощо) Повільно просочуватися крізь щілини, пори або нещільні з’єднання; витікати невеликою кількістю назовні.

    2. (переносно, про почуття, інформацію тощо) Поступово, непомітно виявлятися, ставати відомим, виходити назовні, незважаючи на спроби приховати.

  • утамувати

    1. Задовольнити, припинити (потреби, відчуття тощо), наприклад: утамувати спрагу, утамувати голод.

    2. Припинити, приборкати (сильні почуття, бажання), наприклад: утамувати гнів, утамувати пристрасть.

    3. Заспокоїти, пом’якшити (біль, страждання), наприклад: утамувати печаль, утамувати муки.

  • утамуватися

    1. (про фізичні потреби, почуття тощо) Заспокоїтися, вгамуватися, припинитися внаслідок задоволення; ущухнути.

    2. (заст.) Заспокоїтися, стати мирним, покірним; примиритися з чимось.

  • утарабанити

    1. (розм.) Зробити щось дуже швидко, поспіхом, часто неякісно; утюрити, ушарашити.

    2. (розм.) Сильно вдарити, ляснути когось або щось; утарабанити по спині.

    3. (перен., розм.) Виконати великий обсяг роботи за короткий час; швидко подолати значну відстань.

  • утарабанитися

    1. (розм.) Назвати, окреслити щось або когось терміном “тарабан”, вказавши на безглуздість, невідповідність або несерйозність.

    2. (перен., жарт.) Визначити себе або свою дію як щось марне, безглузде або невдале; зробити щось не так, “облажатися”.

  • утаскати

    1. Тривалою або інтенсивною дією призвести до стану зношеності, потертості, пошкодження (переважно про одяг, взуття).

    2. Перен. Сильно втомити, знесилити когось тривалою фізичною працею, клопотами або рухом.

    3. Розм. Багато разів десь побувати, обійти, об’їздити якесь місце.

  • усьоме

    Усьоме — прислівник, що означає: у кількості семи осіб або предметів; у складі семи учасників.

  • усюди

    У кожному місці, скрізь, повсюдно.