Древослів

Словник Української Мови

Категорія: У

  • ухітний

    1. (діал.) Який має відношення до села Ухте (Ухти) або походить звідти; ухтинський.

    2. (діал.) Який має відношення до річки Ухта або її берегів.

  • ухіття

    Ухіття — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Городенківському районі (до 2020 року — у Тлумацькому районі).

  • ухкання

    1. Діал. та фольк. Дію за значенням дієслова «ухкати»; виголошування вигуків «ух», «ух-ух» тощо, що виражають здивування, захоплення, задоволення або фізичну напругу.

    2. Звуки, що нагадують такі вигуки, наприклад, характерні звуки, які видає деяка водоплавна дичина (качки, гуси тощо) під час годування або спілкування.

  • ухкати

    Видобувати короткі, глухі звуки, схожі на «ух-ух», зазвичай про ведмедя або іншу велику тварину.

    Важко дихати, сопіти від натуги, фізичного напруження.

    Вигукувати «ух!», виражаючи здивування, втому, зусилля або інше сильне відчуття.

  • ухолосту

    Ухолосту — прислівник, що означає: безплідно, безрезультатно, марно; так, що не призводить до народження потомства (про тварин).

  • ухопити

    1. Швидко взяти, схопити когось або щось, зазвичай з напруженням або різким рухом.

    2. Раптово схопити, затримати когось, часто з метою заволодіння або арешту.

    3. Перен. Встигнути зробити щось швидко, скористатися нагодою, впіймати (наприклад, ухопити момент, нагоду).

    4. Розм. Захопити, захопитися чимось інтенсивно (наприклад, ухопитися за ідею, за роботу).

  • ухопитися

    1. Різко, швидко взятися, схопитися за щось руками, вхопитися.

    2. Перен. Швидко, з ентузіазмом почати виконувати якусь справу, захопитися нею.

    3. Розм. Зуміти скористатися чимось, знайти привід, підставу для чогось (зазвичай із відтінком осуду).

  • ухоплений

    1. Який був схоплений, затриманий кимсь або чимсь; взятий у полон, арештований.

    2. Який був раптово охоплений, охопився чимось (почуттям, думкою тощо).

  • ухоплюватися

    1. Швидко хапатися за щось руками, намагаючись утриматися, схопитися.

    2. Перен. Поспіхом, нетривало засвоювати, запам’ятовувати щось, схоплювати на льоту.

    3. Розм. Захоплюватися, захоплено займатися чимось, віддаватися чомусь.

  • ухорканий

    Ухорканий (від дієслова “ухоркати“) — такий, що має ознаки ухоркання, тобто виглядає пошарпаним, зношеним, зіпсованим, часто через недбалість або тривале використання; обшарпаний, знедбаного вигляду.