Словник Української
Різко підстрибнути, зробити стрибок угору або вгору від чогось.
Раптово змінити своє положення, місце перебування або стан, швидко і різко переміститися (часто з відтінком несподіваності).
Розмовне: швидко, миттєво зреагувати на щось, відгукнутися (про думки, почуття тощо).
Устрибування — дія за значенням дієслова “устрибувати“; швидке, різке вистрибування, вискакування звідкись або кудись.
Стрибати, підстрибувати вгору, відриваючись від землі або іншої поверхни.
Різко рухатися, відскакувати вбік, уникаючи зіткнення або небезпеки.
Переніснo: швидко та різко реагувати, збуджено відгукуватися на подразник або зовнішній вплив.
устрибуватися — діал. те саме, що встрибуватися: різким рухом опинитися всередині чогось, стрибком увійти кудись.
Устрим — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області, на лівому березі річки Уж.
1. Двостулковий морський молюск родини устрицевих (Ostreidae), що мешкає переважно у теплих морях, має неправильно-овальну черепашку з хвилястими краями та високо цінується як делікатес.
2. М’ясо такого молюска, що вживається у їжу у сирому або приготованому вигляді.
3. Переносно: про закриту, неспілкувальну, замкнуту в собі людину.
1. Влаштованість, організація, система, що визначає внутрішню побудову, структуру чогось (суспільства, держави, організації тощо).
2. Сукупність пристроїв, механізмів або їх частин, які становлять технічну систему, апарат.
3. Рідко вживана форма слова «встрій» — дія за значенням «устріти» (зустріти).
1. Зустріти когось, випадково побачити або натрапити на когось.
2. (переносно) Натрапити на щось, зіткнутися з чимось (наприклад, з труднощами, перешкодою).
1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківського району Київської області.
2. (рідко, як термін) Дія за значенням дієслова «успособити»; пристосування, адаптація чогось для певної мети або потреби.