Словник Української
1. Перехідне дієслово. Посилювати, зміцнювати корені рослини, сприяти їхньому розвитку та закріпленню в ґрунті; також — сприяти приживанню, адаптації рослини на новому місці.
2. Перехідне дієслово, переносне значення. Робити міцним, стійким, постійним; закріплювати, утверджувати якусь ідею, звичку, явище в свідомості, побуті чи суспільстві.
1. Про рослини: пускати коріння, приживатися на новому місці, починати рости.
2. Перен. Ставати міцним, постійним, невід’ємним; закріплюватися, утверджуватися (про звички, звичаї, явища, ідеї тощо).
3. Перен. Ставати частиною якогось середовища, колективу; призвичаюватися, адаптуватися.
1. Зробити коротшим за довжиною, розміром або тривалістю; обрізати, скоротити.
2. Позбавити життя, вбити (розмовне, часто грубе).
3. Обмежити у правах, свободі, позбавити можливості діяти (переносне значення).
1. Стати коротшим, зменшитися в довжині, розмірі або тривалості.
2. (розм.) Зайняти менше місця, стиснутися, зібратися (про одяг, тканину).
3. (перен., розм.) Померти, загинути.
1. Робити коротшим за довжиною, розміром або тривалістю; скорочувати.
2. Позбавляти частини чогось, обрізати кінці або краї; підрізувати.
3. Перен. Обмежувати у правах, можливостях, свободі; позбавляти повноти чогось.
Ставати коротшим, зменшуватися в довжині, тривалості або розмірі.
Втрачати частину свого обсягу, змісту або значення.
1. Такий, що має зменшену довжину або тривалість порівняно з початковим станом або звичайною нормою.
2. (У граматиці) Про форму слова: така, що утворена шляхом відкидання кінцевої частини повної форми.
1. Властивість за значенням прикметника “укорочений“; стан, коли щось має зменшену довжину або тривалість порівняно зі стандартом, нормою або початковим станом.
2. (Мед.) Вроджена або набута аномалія, що характеризується неповнорозвиненістю, недосконалістю будови органу або частини тіла, що призводить до їх зменшених розмірів.
1. Дія за значенням дієслова “укоротити“; зменшення довжини, тривалості або розміру чогось.
2. Результат такої дії; коротший варіант, скорочена форма чого-небудь (наприклад, тексту, одягу).
3. У техніці та технологіях — явище або навмисна дія, що призводить до зменшення електричного кола, його опору, що супроводжується різким зростанням сили струму.
1. Дія за значенням дієслова “укорочувати“; процес зменшення довжини, тривалості або розміру чогось.
2. Результат такої дії; коротший варіант, скорочена форма, версія або стан чогось.
3. (У техніці, математиці) Процес або спосіб зменшення розмірів, довжини деталі, шляху, тексту тощо.