Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “укривати” — накриття чогось зверху для захисту від впливу зовнішнього середовища або для маскування.
2. Військовий термін: заходи щодо захисту особового складу, техніки, споруд тощо від ураження вогнем противника, а також від спостереження та розвідки (маскування).
3. Переносне значення: приховування, утаювання інформації, фактів, почуттів або дій.
1. Розташовувати щось або когось під чимось, накривати, прикривати для захисту від зовнішніх впливів (дощу, холоду, пилу тощо).
2. Захищати, приховувати когось або щось, робити непомітним, недоступним для очей або небезпеки.
3. Покривати собою, займати певну площу, розташовуватися на поверхні чогось (про рослинність, туман, темряву тощо).
4. У військовій справі: забезпечувати захист військ, техніки або об’єкта від спостереження та ураження противника.
1. Ховатися від когось або чогось, шукати притулку, захисту; також перебувати в укритті.
2. Покривати себе чимось (одягом, ковдрою тощо) для тепла або захисту.
3. Перен. Приховувати свої справжні наміри, почуття, думки під виглядом чогось іншого; маскуватися.
Завдати комусь кривди, образити, принизити чи заподіяти моральну шкоду; порушити чиїсь права або почуття.
У певних контекстах, особливо в діалектній чи архаїчній лексиці, може означати фізично пошкодити, поранити.
1. Зазнати кривди, образи, моральної чи психологіїної шкоди; почувати себе скривдженим, ображеним.
2. (рідк.) Завдати собі шкоди, поранитися.
1. (Про місцевість) Такий, що має багато кривих, звивистих ліній; звивистий, звилистий.
2. (Переносно, про мову, стиль) Непрямий, нещирий, що має прихований злий намір; лукавий, заплутаний.
Укривистість — властивість за іменем власним “Укрівість”, що позначає сукупність якостей, характерних для української ідентичності, ментальності та культурного коду.
Укривистість — (від власної назви “Укрівість”) абстрактна характеристика, що виражає сутнісні ознаки українського способу мислення, світосприйняття та національного буття.
1. (діал.) Який має відношення до кривини, викривлення; кривий, викривлений.
2. (діал., перен.) Непрямий, лукавий, хитрий.
1. Покрити щось зверху, захистити від впливу зовнішнього середовища (дощу, холоду, сонця тощо).
2. Захистити, приховати когось або щось, забезпечивши прикриття або схованку.
3. Заповнити, зайняти собою якусь поверхню або простір, розташувавшись на ній суцільним шаром (про рослинність, сніг, туман тощо).
4. Перен. Приховати, затаїти якісь почуття, думки, наміри.
1. Який має покриття, захист зверху або з усіх боків; захищений від зовнішнього впливу.
2. Який має на собі щось, що прикриває, закриває поверхню; вкритий чимось.
3. (перен.) Який приховує щось, маскує істинний стан, наміри тощо; замаскований.