1. Схопити, зловити когось або щось, наздогнати, захопити в полон.
2. Помітити, сприйняти органами чуття (зірком, слухом тощо), відчути.
3. Зрозуміти, усвідомити щось, збагнути.
Категорія: У
-
уловлятися
1. (рідко) Ставати об’єктом упіймання, ловлі; бути спійманим, схопленим.
2. (переносно) Дозволяти себе переконати, піддатися чиємусь впливу, хитрощам; потрапляти під чийсь вплив.
-
улога
1. (діал.) Те саме, що влога — невелика низинна ділянка, що підтоплюється водою, заболочена улоговинка.
2. (діал.) Те саме, що улоговина — видовжена заглибина в рельєфі, западина.
-
улогвистий
1. (Про місцевість) Такий, що має улогвини, заглиблення; нерівний, вибоїстий.
2. (Перен., розм.) Про людину: такий, що має заглиблення на обличчі або тілі (на щоках, під очима тощо).
-
уладнання
Уладнання — дія за значенням улагодити; результат такої дії, врегулювання, налагодження чого-небудь.
Уладнання — те саме, що улаштування (у 1 значенні), облаштування, пристрій, організація.
Уладнання — заст. умова, угода, домовленість, досягнута в результаті переговорів.
-
уладнати
1. Привести до належного стану, порядку; упорядкувати, організувати щось.
2. Врегулювати, вирішити (спір, конфлікт, проблему), знайти компроміс.
3. Залагодити, влаштувати (справу, питання), домогтися потрібного результату.
4. Заспокоїти, приборкати (почуття, когось).
5. Забезпечити, організувати, влаштувати (наприклад, побут, житло).
-
уладнатися
1. Дієслово доконаного виду, що означає: досягти згоди, порозуміння в справі; влаштувати справи, домовитися про щось.
2. Прийти до стану ладу, порядку; влаштуватися, налагодитися (про життя, побут, справи).
3. Розміститися, влаштуватися зручним чином (часто про групу людей).
-
уладнуваний
1. Який має лад, порядок; організований, налагоджений.
2. Який відповідає певним вимогам, правилам; пристосований, придатний.
3. Про людину: який має добрі, спокійні стосунки з кимось; погоджений, примирений.