drevosliv.com

Словник Української

Категорія: У

  • уретропоез

    Уретропоез — медична процедура, що полягає у хірургічному відновленні відсутньої або пошкодженої ділянки сечівника (уретри) з використанням трансплантата з власних тканин пацієнта.

  • уретрорагія

    Уретрорагія — виділення крові з сечівника (уретри) незалежно від сечовипускання, симптом захворювань сечостатевої системи.

  • уретроскоп

    Уретроскоп — медичний інструмент у вигляді тонкої трубки з освітлювальною та оптичною системами, призначений для візуального огляду (ендоскопії) сечовипускного каналу (уретри).

  • уретроскопічний

    1. Стосуючись уретроскопії — методу медичного огляду сечівника за допомогою спеціального ендоскопічного приладу (уретроскопа).

    2. Отриманий, виконаний або видимий за допомогою уретроскопа.

  • уретроскопія

    Уретроскопія — це медична діагностична процедура, що полягає у візуальному огляді слизової оболонки сечівника (уретри) за допомогою спеціального оптичного приладу — уретроскопа.

  • уриваність

    Властивість за значенням прикметника “уриваний“; переривчастість, нерівномірність, відсутність плавності або послідовності (про мову, дихання, рухи тощо).

  • уривання

    1. Дія за значенням дієслова «уривати» — раптове припинення, переривання чогось (наприклад, звуку, розмови, процесу).

    2. У музиці: коротка пауза, раптове припинення звучання; також позначка у нотному письмі, що вказує на таку паузу.

    3. У літературознавстві: фрагмент тексту, уривок, витяг з більшого твору або документа.

  • уривано

    1. Неплавно, з перервами, з припиненнями (про мовлення, дихання тощо).

    2. Уривками, окремими, не пов’язаними між собою частинами (про сприйняття, викладення думок тощо).

  • уривати

    1. Різко припиняти, переставати щось робити, говорити або відбуватися, часто раптово або до завершення.

    2. Відокремлювати, відривати частину чогось, звичайно різким рухом; обривати.

    3. Розривати, переривати зв’язок, стосунки або спілкування з кимось.

    4. У техніці: спрацьовувати, раптово розмикати електричний ланцюг (про запобіжник, автоматичний вимикач).

  • уриватися

    1. Різко припинятися, переставати діяти або існувати (про звуки, явища, процеси).

    2. Раптово зупинятися, не завершившись (про мову, розмову, думку).

    3. Намагатися вирватися, звільнитися різким рухом; відриватися від чогось, що тримає.

    4. Відриватися, відламуватися під дією сили (про частини предмета).

    5. Розриватися, втрачати цілісність (про нитку, мотузку, матеріал тощо).