Категорія: Ш

  • штопальниця

    1. Жінка, яка професійно займається штопанням (лагодженням) одягу, трикотажу, шкарпеток тощо.

    2. Робітниця на підприємстві, чиїм обов’язком є ручне або машинне ремонтування (штопання) дефектів трикотажного полотна або виробів.

    3. Розмовна назва спеціальної голки з широким вушком, призначеної для штопання (штопальної голки).

  • штопальня

    Спеціалізоване приміщення, майстерня або відділ на підприємстві, де займаються штопанням (ремонтом) одягу, трикотажу, панчішно-шкарпеткових виробів.

  • штопаний

    1. Такий, що має штопку; латаний, заштопаний.

    2. Розм. Уживається як лайливе слово для вираження зневаги, обурення або підсилення значення.

  • штопання

    1. Дія за значенням дієслова штопати; лагодження одягу, трикотажу, взуття тощо шляхом з’єднання розірваних місць або заповнення дірок спеціальним ручним швом.

    2. Процес створення штопки — ділянки тканини, трикотажу, заповненої густими переплетеними нитками для ремонту.

  • штопати

    1. Лагодити одяг або тканину, з’єднуючи нитками розірвані краї або заповнюючи прогризені, прорізані ділянки, часто з використанням спеціальної голки з великим вушком (штопальної голки).

    2. Перен. Неакуратно, грубо лагодити, ремонтувати щось; закладати, закривати щілини, отвори.

  • штопатися

    1. (про одяг, тканину) Ставати пошарпаним, рватися, отримувати дірки внаслідок зношування або пошкодження.

    2. (перен., розм.) Поступово псуватися, приходити в занепад, втрачати колишній стан або цілісність (про організації, стосунки, справи тощо).

  • штопор

    1. Пристрій для відкривання пляшок, що має гвинтоподібний стрижень для вкручування в корок та ручку для його витягування.

    2. Фігура вищого пілотажу — крута спіральна знижуюча траєкторія літака, що нагадує за формою гвинтову лінію.

    3. Різновид гвинта, зокрема устаткування для буріння, що має подовжену спіральну ріжучу частину.

    4. У переносному значенні — стан сильного сп’яніння, коли людина втрачає рівновагу та координацію.

  • штопорення

    1. Технічний термін, що позначає процес обробки металевих деталей (зокрема, труб) шляхом нарізання на них гвинтової (штопорової) різьби для з’єднання.

    2. У ширшому значенні — дія за значенням дієслова «штопорити»; обертання, закручування чогось за гвинтовою лінією, набування штопорообразної форми або траєкторії руху.

  • штопорик

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “штопор” — невеликий штопор, пристрій для відкривання пляшок шляхом витягування коркових пробок.

    2. Розмовна назва гвинтового стрибка літака (аеробатична фігура), при виконанні якого літак рухається по крутій спіралі з малим радіусом.

    3. У переносному значенні — химерний, зігнутий, закручений предмет або елемент, що нагадує форму штопора (наприклад, локон, завиток рослини тощо).

  • штопорити

    1. Робити штопором отвір у чомусь, просвердлювати.

    2. Різко і швидко рухатися по спіралі, звивистою траєкторією (переважно про літак, птахів тощо).

    3. Перен. бруднити, псувати щось, робити неохайно.

    4. Розм. пиячити, пити спиртні напої.