штопорення

[ʃtoporɛnnjɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Технічний термін, що позначає процес обробки металевих деталей (зокрема, труб) шляхом нарізання на них гвинтової (штопорової) різьби для з’єднання.

  2. У ширшому значенні — дія за значенням дієслова «штопорити»; обертання, закручування чогось за гвинтовою лінією, набування штопорообразної форми або траєкторії руху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штопорення, р. штопорення, д. штопоренню, з. штопорення, о. штопоренням, м. штопоренні, к. штопорення

Більше записів