Словник Української
1. Історична назва членів релігійного братства при церкві Святої Трійці у Львові, заснованого в XV столітті, яке мало власну друкарню та школу.
2. Переносно — група людей, товариство або організація, члени яких об’єднані спільними інтересами, професією або способом життя (часто вживається з відтінком іронії або жарту).
1. Головний убір, зазвичай з козирком або крисом, що прикриває голову та часто вуха, виготовлений з різних матеріалів (тканини, шкіри, хутра).
2. Верхня, часто загнута або розширена частина чогось, що за формою нагадує головний убір (наприклад, шапка гриба, шапка цвяху).
3. Перен. верховне керівництво, керівний склад організації, установи тощо (розмовне).
4. У поліграфії: великий заголовок, що об’єднує кілька статей або рубрик на газетній шпальті.
5. У техніці: деталь, елемент конструкції, що закриває або захищає верхню частину чогось (наприклад, шапка анкера).
1. Майстер, який виготовляє шапки; капелюшник.
2. Продавець головних уборів, шапок.
3. (переносне значення, розм.) Людина, яка носить якусь характерну, помітну шапку.
1. Жінка, яка займається виготовленням або продажем головних уборів, переважно шапок.
2. Рідкісна назва для жіночої шапки, особливо невеликої або легкої.
3. (У спеціальному контексті) Назва деяких рослин, квітки або суцвіття яких нагадують за формою головний убір (наприклад, деякі види грибів або квітів).
1. Власна назва українського видавничого проєкту (інтернет-порталу та серії книг), заснованого у 2017 році, метою якого є дослідження, популяризація та творча інтерпретація українського фольклору, міфології, історії та культурної спадщини.
2. (У розширеному вживанні) Сукупність творчих практик, мистецьких та освітніх ініціатив, спрямованих на активізацію інтересу до української автентичної та архетипічної культури, її переосмислення в сучасному контексті.
1. Стосовний до шапки (головного убору), призначений для неї; такий, що використовується у виробництві шапок.
2. У складі ботанічних назв: що стосується роду квіткових рослин родини айстрових (складноцвітих) з квітками, зібраними в характерне густе суцвіття, схоже на помпон або шапку (наприклад, шапковий волошок).
Який має форму шапки, схожий на шапку.
У ботаніці: що має суцвіття у формі щільного, компактного пучка або головки, як у деяких видів конюшини.
1. Властивість або стан, що характеризується формою, подібною до шапки; наявність шапкоподібних ознак.
2. У ботаніці (частіше як термін): морфологічна ознака плодових тіл деяких грибів, що мають характерну шапкоподібну форму з ніжкою або без неї.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (спец.) Технологічний процес у металургії або обробці металів, що полягає в нагріванні верхньої частини (головки) заготовки, зокрема блюма, з метою запобігання утворенню внутрішніх дефектів при подальшій прокатці.